15.02.2021 10клас ТЕМА: " Живопис Пн. Америки: абстрактний експресіонізм, поп-арт, стріт-арт, графіті".

 

                                                  Урок

Тема: Мистецтво Пн. Америки :  Абстрактний експресіонізм. Поп-арт. Об'єкти стріт-арту і мистецтво графіті

 

Хід уроку:

 

Образотворче мистецтво ХХ ст. виявилося карколомним: кардинально змінювалися традиційні уявлення про творчі методи, виникали небачені раніше стилі і напрями. І якщо в першій половині століття в  авангарді цього суцільного експерименту була Європа, то  в  другій половині центр новітнього мистецтва перемістився до США.

 

 Етап засвоєння нових знань.

Законодавицею нових напрямів і стилів мистецтва кінця XIX – початку XX ст., безумовно, була Франція. Проте для європейських художників, як і для американських, виставковим Клондайком стала Америка. З 1916 р. в Нью-Йорку активізують свою діяльність художники-дадаїсти (дада – беззмістовне дитяче лепетання), зокрема французький художник Марсель Дюшан (1887-1968). Він почав виставляти звичайні предмети масового виробництва, даючи їм назви і ставлячи свої підписи. Називалися ці предмети редімейд, що в перекладі з англійської означало "зроблено з готового", "готовий продукт" – визначення, прийняте в готовій рекламі. Першим таким експонатом було "Велосипедне колесо на табуретці". Слава про художника поступово рознеслася по всьому світу. Прапором, символом всезаперечного дадаїзму стала його сумнозвісна "Мона Ліза з вусами" (1919).                                      

З початком другої світової війни до США емігрували зірки європейського авангарду (Шт Мондріан, Макс Єрнс, Андре Бретон, Сальвадор Далі та ін.), що не могло не відіграти певної ролі в художньому житті американців. Один зі "сміливих" прихильників методу спонтанного автоматизму Джексоп Пол-лок (1912-1956). Свої перші картини він створив 1947 р. Відмовившись від підрамника, розкладав полотно на підлозі і просто розбризкував фарби з тюбиків та банок. Цю техніку назвали дрипінг, що в перекладі з англійської означає "те, що капає". Дрипінг став одним із методів живопису дії (або живопису жесту). Вважалося, що "безтямна" дія є відображенням характеру та психологічного стану художника, саме в цьому і був сенс зображення. Однак у роботах Поллока, хоч би як вони були заляпані, відчувалася певна декоративність у розподілі фарб. Цей напрям у мистецтві дістав назву абстрактного експресіонізму. Його особливість полягала в  хоатичному і  дуже швидкому нанесенні фарб на полотно, а  спосіб їх нанесення міг бути найнесподіванішим. Характерною особливістю його були великі розміри робіт.

Інший всесвітньо відомий представник цього напряму Марк Ротко (1903–1970), уродженець Латвії.  Він винайшов так званий «живопис кольорового поля»: створював монументальні полотна, заповнював кольоровими плямами із невизначеними контурами Іноді він залишав між ними незафарбовані місця, пропонуючи глядачам "активізувати свою уяву" й домислити те, що не намальовано.

  Одним з улюблених напрямів американського мистецтва став поп- арт (популярне, загальнодоступне). Вже в 1955 р. на фестивалі "Двох світів" у Столетто (Італія) демонструвалося ліжко з подушкою та ковдрою, що були пофарбовані олійними фарбами, – "твір" американського художника Роберта Раушенберга. Експонат викликав обурення глядачів. Саме Раушенберг звернув увагу на дивовижні можливості техніки колажу.

 Культовим художником ХХ ст. став українець за походженням Енді Воргол (1930–1987). Його визнано одним із творців поп-арту. Митцям поп-арту для створення художніх образів особливо цікавими є предмети масового вжитку, а  також постаті знаменитих осіб, які теж стали свого роду «продуктами масового вжитку». Послідовники цього художнього напряму вважали, що будь-які повсякденні речі можуть втілювати творчу ідею, і  що митцем може стати кожен. Поп-арт (скорочення від англ. popular art  — «популярне мистецтво»)  — напрям в образотворчому мистецтві, що виник як реакція на абстрактний експресіонізм під впливом масової культури. Джерелом його образного світу стали популярні комікси, реклама та промислова продукція. Одномоментність сюжету в живописі поп-арту часом підкреслюється технікою, що нагадує ефект фотографії, а в скульптурі — ретельним відтворенням дрібних деталей. На початку 1960-х pp. Воргол привернув загальну увагу до своїх мистецьких експериментів, виконаних способом трафаретного друку. Найбільш відомими його роботами стали стилізовані портрети Мерілін Монро, Жаклін Кеннеді, Елізабет Тейлор та  інших знаменитостей, а  також зображення продуктів харчування і  предметів побуту.

В експозиції поп-арту міг бути виставлений будь-який предмет: відро для сміття, недоїдений бутерброд, опудало курки. Найвідомішим твором і своєрідною візиткою стала звичайнісінька консервна банка з томатним супом. Її автор, американець Енді Уорхолл, говорив: "Чому ви гадаєте, що пагорб або дерево красивіше за газовий насос? Тільки тому, що для вас це звична умовність. Я привертаю увагу до абстрактних якостей речей...". Уорхолл відхрещувався від високого мистецтва, називаючи свою майстерню "фабрикою". Поп-арт утверджувався, на відміну від дадаїзму, в часи, коли засоби масової інформації перетворилися на один із найважливіших важелів, що впливали на розвиток культури й мистецтва. Інформація стала доступною кожному. Найзвичайніший предмет, який людина щодня бачить у власній кімнаті, встановлений у виставковому залі, набував зовсім іншого значення. Спрацьовував ефект "музеєфіксації" – іншого ставлення через бажання зрозуміти те, що тобі пропонують побачити.

Джефф Кунс (1955) – відомий художник США.З дитинства захоплювався творами Сальвадора Далі. Саме цей сюрреаліст та  його безсмертні полотна вплинули на світогляд Джеффа Кунса. Сьогодні він є он  президентом великої корпорації Jeff Koons LLC в Нью-Йорку. Займається вона тим, що випускає продукцію, яку проектує сам Джефф. його авторські скульптури і картини користуються популярністю. Виконані вони в стилі кітч, пост-поп-арт і нео-поп-арт. Найвідоміші роботи: «Три мяча 50/50 Бак», «Физическая невозможность смерти в сознании живущего», «Щенок и многие другие». Його відома скульптура «Скульптура з  квітки»абои «Квітка з повітряної кульки» вражається однією з найдорожчих у світі, її вартість близько 26 мільйонів доларів.

      Не менш талановитими були американці українського походження – представники діаспори –   Я.Гніздовський та М.Дмитренко.

     Я́ків Гніздо́вський (1915-1985) — українсько-американський  художник, графік, кераміст, мистецтвознавець. Навчаючись у Заґребській академії мистецтва Гніздовський також займається в основному живописом. Водночас він звертає увагу на ксилографію. Його перші роботи з дерева, створені в 1944 році, являють собою етюди фігур. Натхнення Яків Гніздовський черпав у гравюрах Альбрехта Дюрера. Одна із найоригінальніших ранніх гравюр художника «Кущ», створена ним тому ж 1944 року, містить елементи, які стануть провісниками його зріліших робіт. Зосередження на ізольованій формі природи, заповнення простору заплутаним переплетенням безлистих гілок — це ідеї, які стануть центральними для його стилю.

   Митець малював олійними фарбами й темперою, різними твердими барвниками, гравірував на дерев’яних і металевих дошках, іноді займався скульптурою малих форм. Його спадщина складає сотні картин, а також більш ніж 300 гравюр (ксилографії, офорти та ліногравюри). У свій час дві його картини — «Зимовий пейзаж» і «Соняшник» прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді в Білому домі. Твори Я.Гніздовського зберігаються у приватних збірках та музеях, зокрема в Конгресовій бібліотеці, Бостонському музеї, Філадельфійському музеї, Університеті Делавер, Університеті Вашингтона, Батлер Інституті, фундації Вудварда, збірці Нельсона Рокфеллера (у США), а також у музеях Японії.

Дебютне визнання в США художник отримав в 1950 році на виставці графіки в Міннеапольскому інституті мистецтв. Ксилографія Якова Гніздовського є одним із найбагатших і найоригінальніших здійснень в американськім графічнім мистецтві за останні тридцять років.

      Михайло Сергійович Дмитренко (1908-1997) — український маляр-монументаліст сакрального мистецтва, графік, історик мистецтва. Працював на Донбасі і в Київському театрі робітничої молоді над оформленням спектаклів. «Хуртовина Другої Світової війни занесла мене до Баварії, де перебувало чимало українських мистців» — згадує Дмитренко. У 1951 році оселився в Торонто, у 1957—1960 роках жив у Віндзорі (Канада), а від 1960 року — у Детройті (США). Проте поле його мистецької діяльності -  Торонто, Сарнія,Віндзор(Канада); Гемтрек, Бедфорд, Міннеаполіс, Детройт, Нью-Йорк (США); Лурд (Франція) та інші. У них маляр-монументаліст сакрального мистецтва розмальовував храми численними монументальними композиціями, планував іконостаси, малював ікони та проектував вітражі. В основному замовники його ікон, фресок, та мозаїки для храмів — це українські православні й греко-католицькі церковні громади, хоч інші конфесії, зокрема римо-католики, запрошували до праці по костьолах, як-от: базиліки святої Колумби у місто Янгстаун і святого Антонія Саут-Бенд (США). І в мирі визначався художник: свідченням цього — мозаїка в автовокзалі компанії «Ґрейгаунд» (англ. Greyhound) у Детройті (США). Брав участь у збірних виставках у Києві, Одесі (1934), Львові (1942), Зальцбурґу (1944), Мюнхені (1947), Торонто (1954), Детройті (1960). Індивідуальні виставки: Гемтремк, Мічиган (1962), Віндзор (1966), Філядельфія (1967), Детройт (1968), Чікаґо (1971), Дженкінтавн (1976), Український культурний центр у Воррені (1982) та інші.

     Був співзасновником і першим очільником Української спілки образотворчих мистців Канади.

      З кінця 1960-х рр. великого поширення у  США набув гіперреалізм (або надреалізм)  — мистецький напрям, що полягав у  створенні картин, які з  фотографічною точністю наслідували реальне життя. Для досягнення гіперреалістичного ефекту художники використовували спеціальні пристрої, які проектували фотографічні зображення на полотно. А  гіперреалістичні скульптури відливали, застосовуючи гіпсові форми, отримані з  живих прототипів або з  реальних предметів. Для цього напряму характерними є картини великого розміру та  перебільшена увага до дрібних деталей. Найвідоміші представники гіперреалізму — Річард Естес (нар. 1932), Ральф Гоїнгз (нар. 1928), Чак Клоуз (нар. 1940) та  ін. Слово «фотореалізм» було придумане  Луї  Мейзелем 1968 р.

По-справжньому «революційним» напрямом мистецтва 1960– 1970-х pp. став відео-арт, у якому художній образ створюється засобами відеотехніки. Його засновником вважається американо-корейський митець Нам Джун Пайк (1932–2006). Його перша персональна виставка «Electronic Art», що відбулася 1965  р. в  Нью-Йорку, стала і  першим показом відео-арту. Художнім матеріалом митця були екрани увімкнених телевізорів, з  яких він складав різноманітні конструкції. Відтоді відео-арт розвивається паралельно з  технологічним прогресом, і  в  наш час його головний творчий засіб  — комп’ютерні технології.

  Графіті – таку назву дістали картини на стінах найнебезпечніших і найбрудніших кварталів та метрополітену в Нью-Йорку. Як вияв бунтівної культури андеграунду цей вид мистецтва стихійно розвивався під ритми репу та брейк-дансу. Сюжети перегукувалися з тими, які використовували послідовники поп-арту, однак художники не дивилися розчарованими очима на народну масу та її звичаї, а ставали виразниками культури, що виникла на задвірках великого міста. Офіційно графіті було визнано тоді, коли художник Стефан Айнс відкрив галерею альтернативного мистецтва у південному Бронксі в Нью-Йорку.

Варто зауважити, що, народившись у Нью-Йорку, графіті заполонило стіни непрестижних кварталів міст майже всієї Європи.

  Графіті сьогодні є частиною стрит-арту (англ. street art – «вуличне мистецтво») – образотворчого мистецтва, характерною особливістю якого є яскраво виражений урбаністичний стиль. Але не можна ототожнювати графіті і стрит-­арт. До стрит­-арту належать також некомерційні постери (англ. poster – «афіша», «об’ява», «плакат»), трафарети, популярні сьогодні мурали (художній розпис стін будівель) тощо. Художники, для яких картинними галереями є вулиці, займаються стрит-­артом здебільшого для того, щоб безпосередньо спілкуватися з громадськістю, привернути увагу до цього мистецтва як молоді, так і старшого покоління.

Wynwood Art District в Майамі – район з назвою Вінвуд, центр мистецтва. Тут  знаходиться 70 галерей, 12 художніх студій, декілька музеїв і одна з найголовніших пам’яток – Wynwood Walls – місце, де вуличні художники з усього світу пишуть свої твори – графіті.                                                                                                                      

   Ще один напрям серед "винаходів" американського мистецтва – концептуалізм ("думка", "уявлення"). Він виник у середині 60-х років одночасно в Америці та Англії і дуже швидко став одним із провідних напрямів сучасного мистецтва. Полемізуючи з уже усталеним на той час поп-артом, що зосереджував увагу на предметному світі, концептуалісти твердили, що єдиним завданням художника є створення ідей, концепцій, адже форма може бути виконана будь- яким ремісником, однак придумати її може лише майстер-художник (Джозеф Кошут).

 Перегляд відео про створення графіті   (самостійно)

 У сфері візуальних мистецтв США «подарувало» світові абстрактний експресіонізм та поп-арт, які справили значний вплив на європейське мистецтво. Лідери абстрактного експресіонізму – Джексон Поллок, Франц Клайн і Віллем де Кунінг, Ганс Гофман, Аршил Горкі, Марк Ротко та ін. відмовилися від формальної композиції і стали засновувати свої роботи на просторі й русі. Для втілення задуму вони писали, розбризкуючи фарби на полотно («дріпінг»), використовували негеометричні штрихи, великі пензлі тощо. Різновидом абстрактного експресіонізму вважають «живопис колірного поля», для якого характерне заповнення великих площин кольорами, близькими за тональністю. Поява поп-арту зумовлена прагненням мистецького кола до подолання дистанції між елітарною і масовою культурою. Його представники – Енді Воргол, Рой Ліхтенштейн та інші почали зображати популярні предмети й образи масової культури – комікси, консервні бляшанки, пляшки тощо. Вони вважали, що художню цінність можна знайти в будь-якому предметі, використовуючи й комбінуючи у своїх композиціях об’єкти різного плану. Як спосіб спілкування між молодими людьми виникають стріт-арт та графіті. Мистецтво США, Канади різностильове, розраховане на будь-який смак.

 

Д/З   (письмово!)

-Що таке дрипінг?

-Назвати представників поп-арту

-Як називають картини на стінах кварталів міста?

-Які музичні течії пов’язані з графіті?