18.01.2021 5клас ТЕМА:"Професійна музика. Скарбничка професіонала".

 

ПРОФЕСІЙНА МУЗИКА.

Тема уроку: « Скарбничка професіонала».

Основні поняття для засвоєння: професійна музика, професійна вокальна музика.

Професійна музика — музика, котру створює композитор. Іноді вона тісно пов’язана з Народною музикою. Народні твори продовжують «жити» в творах майстрів.

Бесіда про творчість М. Глінки та його симфонічні твори.

 Відомий російський композитор Михайло Глінка прагнув зробити свою музику близькою та зрозумілою багатьом. Можливо, тому майже всі його оркестрові твори написано на основі народних пісень і танцювальних мелодій.

Так, у симфонічній фантазії «Камаринська» композитор використав дві російські народні пісні: весільну «Із-за гір, гір високих» і  швидку, веселу, танцювальну «Камаринську».

Саме у цьому творі Глінка втілив риси національного характеру, яскраво зобразив картини народних гулянь, які бачив у селі Новоспаське Смоленської губернії, де провів дитинство,. Композитор непросто виконав обробку народних пісень для симфонічного оркестру, а написав новий твір, під час слухання якого складається враження, ніби грають народні інструменти і на сцені відбувається народне свято з танцями та піснями.

В інших творах — іспанських увертюрах для оркестру — М. Глінка використав іспанські народні мелодії як спогад про своє перебування у Мадриді.

Сприймання музики. М. Глінка. «Камаринська», оркестрова фантазія на дві російські

https://www.youtube.com/channel/UCqc4412LpljylApQhxkaXJw 

М. Глінка. Іспанська увертюра № 2 «Спогади про літню ніч в Мадриді».

https://www.youtube.com/channel/UCPEnVfMKyk9m1f-zP14_AMQ

Бесіда про музичні твори російських композиторів, які створювалися на основі народних мелодій.

Симфонічна фантазія «Камаринська» М. Глінки мала великий вплив на розвиток російської симфонічної музики і стала своєрідним зразком для інших композиторів, котрі теж почали використовувати народні мелодії у своїй творчості. Зокрема, М. Балакірев написав дві увертюри на російські теми, а П. Чайковський провідною темою у  фіналі симфонії №4 зробив російську народну пісню «В полі береза стояла» і використав українські народні мелодії у Другій симфонії та концерті №1 для фортепіано з оркестром.

Ще в юнацькі роки М. Глінка зацікавився музикою українського народу. Навесні 1838 року він вирушив у мандрівку Україною, щоб набрати співаків до капели, якою диригував.

Цікаво, що тоді запрошення в капелу отримав і С. Гулак-Артемовський, який згодом став відомим українським композитором, співаком та актором.

Подорожуючи Україною, М. Глінка відвідав Київ, Чернігів, Полтаву, Переяслав, Харків. У селі Качанівка Полтавської губернії, гостюючи в маєтку Г.С. Тарновського, він близько познайомився з художником В. Штернбергом — другом Тараса Григоровича Шевченка та з українським поетом Віктором Забілою. Саме в Качанівці композитор написав два вокальні твори на слова В. Забіли: «Гуде вітер» та «Не щебечи, соловейку», передавши в них дух і характер української народної музики.

Природа України, історія, побут і мистецтво українського народу назавжди залишили в душі М. Глінки найкращі спогади. Він мріяв створити симфонію під назвою «Тарас Бульба».

Д/З : законспектувати основне.